Юрій Захаров
Любителів саморобно щось зробити серед риболовів достатньо багато. Адже для більшості з нас рибалка – це ще і спосіб самовираження, самореалізації. Ти чогось досяг, щось зробив, зловив! Когось вистачає тільки на те, щоб зав’язати вузол на волосіні, але більшість же наполегливо прагне удосконалювати оснащення, покращувати блешні, відливати хитромудрі грузила і навіть виготовляти воблери.
Воблер – одна з найскладніших приманок, а лов на воблер – одна з найдинамічніших і захоплюючих. Не говорячи вже про те, що деколи воблер може виглядати як витвір мистецтва (у чому дуже досягли успіху японці). І багато хто навіть пускається в колекціонування. Але якщо людину тягне творити, то хай хоч у нього вся коробка забита японськими воблсрамі, він прагнутиме зробити щось своє. І своє, хай непоказне, але зроблене з любов’ю, іноді може ловити набагато краще “фірмового” штампованого красеня. А іноді в коробці може навіть просто не опинитися такого воблера, який підійшов би по своїх параметрах саме до тих умов, в яких ми найчастіше ловимо. І тоді одержаний досвід лову на “фірмові” моделі дозволяє створити модель з потрібною грою, завглибшки занурення, забарвленням і т.д.
Іноді навіть просто хочеться, як говорили за старих часів, зайнятися рукоділлям і щось зробити своїми руками, насолодитися запахом деревинної стружки. Спробуємо сконструювати і зробити саме свій воблер. Спершу хай це буде воблер форми кренк. Довжину візьмемо рівну 55 мм, як найбільш “улюблену” для кожного вида хижака. Нa воблер такої довжини охоче реагує і голавль, і судак, і окунь, і щука. Дня воблеров форми кренк такої довжини дуже часто беруть висоту тіла, рівну 19-20 мм, і ширину, рівну 16-17 мм. Такі пропорції дуже характерні для більшості уловистих моделей (фото 1). Всі вони трохи різні в деталях виготовлення і нюансах гри. От так і наш воблер буде ні на що не схожий. Але ловити він буде неодмінно.
Воблери Yo-zori, AISE, Shinamo
(продовження…)
