Повний місяць
Останніми роками серед американських риболовів набула поширення теорія “Солун”, яка визнана і в Європі. Згідно цієї теорії переважний вплив на життя і поведінку риби надають сонце і місяць. Місяць впливає своїм тяжінням і відбитими променями сонця на життєдіяльність риб понад усе інших чинників і дає змогу визначити час “великого” і “малого” клювання. З 1966 р. і у нас стали з’являтися календарі і таблиці, побудовані на теорії “Солун”.
У журналі “Рибництво і рибальство” № 4 за 1972 р. С. Подвальний наводить початкові дані, які повинні допомогти побудувати на підставі астрономічних спостережень графік прогнозу інтенсивності клювання на будь-який день року. Цей прогноз будується за допомогою таблиць, які визначають в балах інтенсивність клювання залежно від пори року, доби і фаз місяця:
1 бал – дуже погане клювання;
2 бали – поганий;
3 бали – задовільний;
4 бали – хороший.
Для прогнозу враховуються всі бали, відповідні конкретній даті і часу доби, вказаної в графах табл. 1, 2 і 3. Діленням суми на кількість використаних даних виводиться середній бал, який і визначає інтенсивність клювання.
| Час | Оцінка кльову, бали | Час | Оцінка кльову, бали |
|---|---|---|---|
| Зима |
1
|
Літо |
1
|
| Пізня зима |
2
|
Пізнє літо |
2
|
| Рання весна |
3
|
Рання осінь |
3
|
| Весна |
4
|
Осінь |
4
|
| Пізня весна |
3
|
Пізня осінь |
3
|
| Раннє літо |
2
|
Рання зима |
2
|
| Фаза місяця | Оцінка кльову, бали | Фаза місяця | Оцінка кльову, бали |
|---|---|---|---|
| Новий місяць |
1
|
Повний місяць |
1
|
| Пізній місяць |
2
|
Пізній місяць |
2
|
| Рання 1-ша четверть |
3
|
Рання остання четверть |
3
|
| 1-ша четверть |
4
|
Остання четверть |
4
|
| Пізня 1-ша четверть |
3
|
Пізня остання четверть |
3
|
| Ранній місяць |
2
|
Ранній місяць |
2
|
| Час доби | Оцінка кльову, бали | Час доби | Оцінка кльову, бали |
|---|---|---|---|
| Північ |
1
|
Південь |
1
|
| 2-га половина ночі |
2
|
2-га половина дня |
2
|
| Ранній ранок |
3
|
Ранній вечір |
3
|
| Ранок |
4
|
Вечір |
4
|
| Пізній ранок |
3
|
Пізній вечір |
3
|
| 1-ша половина дня |
2
|
1-ша половина ночі |
2
|
Заперечувати вплив сонця і фаз місяця на життя земних істот неможливо. В даний час наукою прослідковані цикли, пов’язані з обертанням землі по відношенню до місяця (28-денні) і зірок (27-денні), за час яких сонце здійснює один оборот навколо своєї осі, а також досить синхронні періодичні зміни сонячної активності і фаз місяця. Зміни ритму життя земних істот простежуються і залежно від ритму життя істот, що є їх їжею. Ці ритми ділять на часові, добові, сезонні, річні і т.д. Зрушення часових, денних, сезонних і інших ритмів найчастіше компенсується їх позитивними або негативними діями, проте можливі і збіги, які можуть привести до нещасть і катастроф по відношенню до деяких живих істот. У таких випадках (зовсім не календарно-систематичних) вплив сонця і місяця може дати відчутні для риби і риболовів наслідки. Проте хочеться застерегти риболовів від сліпої віри в безпомилковість будь-яких таблиць, графіків і календарів, побудованих на основі астрономічних календарних даних. При їх складанні не враховується головне – вплив на життєдіяльність риб численних явищ природи.
Як можна нехтувати такими явищами, як повінь, поява шуги на річках і льоду па озерах? Відомо, що перший лід – період інтенсивного клювання ряду риб, свято риболова, а в період повені і з появою шуги риби припиняють клювання незалежно від фаз місяця. Теплолюбиві риби – сом, сазан, короп, линь, карась і лящ краще харчуються якраз влітку – в теплу погоду. Влітку клювання краще в другій половині ночі і на зорі, а вранці і увечері – значно гірше. Весною і восени краще клювання частіше буває пізнім ранком і вечором. Взимку на багатьох водоймищах клювання починається пізнім ранком або опівдні.
Саме собою зрозуміло, що у будь-який час року і доби, при будь-яких фазах місяця нестійка погода, сильні вітри і інші природні явища не тільки знижують інтенсивність клювання, але і викликають припинення його. Вплив фаз місяця помітно лише в гарну стійку погоду, коли в повний місяць сонце і місяць “зустрічаються”, тобто місяць видно при заході сонця. Проте в повний місяць буває хороше клювання ляща, судака і форелі вночі. У похмуру погоду, коли небо повністю затягнуте хмарами, вплив фаз місяця зовсім не помітно. Словом, створити на основі календарних даних графіки клювання неможливо.
Багато що про життєдіяльність риб доводиться пізнавати самим риболовам. Коли учених-іхтіологів, наприклад, питають про умови і час клювання, вони відповідають: риба харчується тоді, коли вона голодна.
Як бачите, у області риболовецького спорту ще багато загадок. Проте не забувайте, що головна краса і захопливість рибалки полягає у вічній таємниці, чарівності очікування клювання і боротьбі з крупною рибою, зіставлення її силі якнайтоншої снасті і майстерності риболова. Якщо все наперед буде відомо, рибалка значною мірою втратить свою привабливість: адже людину відрізняє вікова тяга до розгадок таємниць, досліджень і боротьби.
