форель

Починається осінь. В цей час активізується клювання форелі в гірських річках Карпатського регіону. Особливо добре ловиться форель в Сколівському районі. Адже поїхавши в Карпати можна відпочити, сходити по гриби та порибалити.

Проте форель ловиться протягом всього року, окрім періоду нересту (після листопада), найжаркіших днів літа і різкого помутніння води. Коли літом форель можна ловити тільки зранку і ввечері, то восени форель клює цілий день. Кормом служать дрібні рачки, комахи і їх личинки, ікра риб, а для великої форелі іноді і дрібна риба, переважно гольян.

Детально про особливості ловлі форелі в Карпатах описано тут:
http://skole.com.ua/uk/papers/13-turizm/122-fishing.html

Якщо Ви приїхали з далека, то варто заздалегідь домовитись про проживання в Карпатах. Я би порадив зупинитись у місті Сколе. Саме тут відносно низькі ціни на проживання та висока якість обслуговування.

Перелік приватних садиб та готелів міста Сколе Ви знайдете тут:
http://skole.com.ua/uk/rezidence.html

Багато риболовів знають, що із-за неправильного або тривалого зберігання риби в садку в літню пору в їх улові опинялися риби, непридатні до вживання. Крім того, деякі риби можуть виявитися зараженими тими або іншими паразитами.

Як в таких випадках бути? Як самому визначити якість риби і її придатність до їжі?

Для цього робиться самий елементарний огляд риби.

Всі, хто мав справу з рибою, знають, що псування її починається з голови, з розкладання слизу, зябер, шлунково-кишкового тракту і закінчується розкладанням м’язової тканини.
У доброякісної риби луска повинна бути блискучою, вона повинна володіти властивою свіжій рибі запахом. Зябра у свіжої риби – яскраво-червоні або блідо-рожеві без слизу і запаху розкладання, очі повинні бути чистими, не замутненими. М’ясо і внутрішні органи при чищенні риби не повинні бути в’ялими і не повинні мати ознак розкладання. Пробне вариво свіжої риби дає прозорий бульйон з приємним ароматним запахом. Риба, що почала псуватися, дає бульйон каламутний з неприємним запахом.

Ці вимоги відносяться до свіжої риби. Якщо ви берете охолоджену доброякісну рибу, то її поверхня також повинна бути ціла, чиста, природного забарвлення. Збита луска і почервоніла поверхня і в першому і в другому випадках не говорить про непридатність риби.

Недоброякісна охолоджена риба має затхлий запах, зябра сірого кольору, м’ясо в’яле з ознаками розкладання. Особливо це помітно по внутрішній частині риби: у випотрошеної зіпсованої риби ребра, легко виступають з м’яса. Бульйон при вариві, як і в першому випадку, каламутний з неприємним запахом.

Свіжоморожена риба перевіряється таким же способом.

Солону доброякісну рибу також можна легко визначити: вона має приємний специфічний запах, поверхня – біло-сріблястого або темно-сірого кольору, зябра щільні, черевце сплюснуте, внутрішні органи збережені, але при сильному засолі можуть бути і що розповзлися. Доброякісна в’ялена риба повинна мати суху чисту поверхню. М’ясо щільної консистенції також з характерним приємним запахом. Погано зав’ялена риба – липка і волога із затхлим запахом. При розрізі черевної порожнини виділяється різкий запах жиру, що окислюється, консистенція м’яса слабка, м’язи, не розділяються подовжніми пучками.

Питання якості самостійно вирішити, загалом, не складно. Набагато складніше визначити зараженість риби паразитами. Наявний в кишечнику риби лентец виявляється неозброєним поглядом – він досить великий. Личинок паразитів, що знаходяться в м’язах риби, потрібно визначати за допомогою збільшувального скла.

Наприклад, метацеркарії двуустки котячої є інкапсульованими цистами розміром 0,3-0,24 мм і розташовуються в спинних м’язах під шкірою в основному коропових і деяких інших риб. Для аналізу беруть два-три шматочки м’яса завтовшки 2-3 см і після роздавлювання між стеклами переглядають в мікроскоп або при іншому збільшенні. Цисти як капсула з чорною крапкою всередині добре помітні.

Так само перевіряється риба на наявність личинок стрічкових гельмінтів – збудників діфіллоботріоза. Окрім м’язів оглядають черевну порожнину риб, поверхню кишечника, шлунку, печінку, ікру, молочка. Розмір фіброзних капсул може досягати 1,5-4 мм. Личинки іноді виявляються і у вільному стані, без капсул. Для визначення наявності метацеркаріїв і інших личинкових станів паразитів перевіряють луску, зяброві пелюстки, плавники.

Але можна не утрудняти себе пошуком личинок паразитів. Краще всього пам’ятати і дотримувати неухильно елементарні правила приготування риби – добре її проварювати або прожарювати і тоді ніякі паразити не будуть страшні. У їжу вживати потрібно тільки доброякісну рибу, добре збережену, добре оброблену і добре приготовану.

Ловити коропів дійсно краще всього на баночну кукурудзу, але це справедливо тільки для тих ставків, де популяція коропів переважає. У решті водоймищ підводних любителів поля покормитись кукурудзою дуже багато: це і плітка, і карась, і голавль та інші. У таких умовах краще всього удатися до бойлів.

Ловити коропа на бойли дуже зручно – легко насаджувати, вони не руйнуються при силовому закиданні, риболова не турбує дрібна риба, бойли можуть лежати на дні скільки завгодно довго, не втрачаючи своєї привабливості для риби.

Бойл

Одне погано: коропів до бойлів необхідно привчати. Поки що в нашій країні небагато ловлять на бойли, і в більшості водоймищ риба з ними не знайома, тому спочатку клювати побоюється.

Якщо ви часто відвідуєте якесь водоймище і хочете принадити крупні екземпляри, то це не так важко зробити, як здається, – достатньо один раз в добу протягом декількох днів кормушкою «Ракета» закидати по піввідра бойлів в намічене місце і можна ловити, успіх забезпечений.

Але при одноразових відвідинах водоймища, коли немає часу на терпляче підгодовування, я замість бойлів насаджую звичайний хліб. Коропів до хліба привчати не треба, вони його і так чудово знають, адже основу тих, що всіх підгодували складають злакові. У воду потрапляють недоїдені під час пікніка шматки хліба, люди кидають хліб качкам і т.п. Тому риби знають і люблять хліб: хоч у вигляді базіки, хоч тіста, а то і просто у вигляді кульки на гачку.

Для лову коропів на різних водоймищах я застосовую більші і дуже щільні колобки з хліба, вони не по зубах дрібній рибі. У воді поверхня хлібної кульки стає слизькою, м’якою і привабливою, а всередині він ще довго залишається твердим, як і бойл витримуючи декілька перезакидань. Але є в цій справі одна тонкість.

Якщо просто заховати гачок в хлібній кулі, то підсічки не вийде – слизька кулька хліба вискочить з рота риби, тому при лові на хліб я застосовую «волосяне» оснащення. Спочатку на «волос» надягаю намистину (фото 1), закріплюю її (фото 2), а потім щільно обжимаю її хлібною м’якоттю (фото 3).

Іноді для додання невеликій плавучості замість намистини укріплюю на «волосі» кульку пінопласту. Непогано для більшої привабливості обробити хлібну кульку ароматизатором «Тутті-фрутті», «полуничним» або «часниковим».

Автор статті П.Строгов

Абсолютна більшість рибалок, знають, що таке «електровудка» або «електролов». Пояснюється це абсолютно унікальними можливостями і наслідками для водоймищ, особливо малих.

Якщо браконьєрські сітки володіють певною селективністю і відловлюють риб, які входять у вікно сітки, а риби інших розмірів залишаються живими, то електролов вражає все живе в радіусі його дії.

При цьому не всі риби, що піддалися дії електрики потрапляють в лапи «електровудкаря». Значна кількість такої риби залишається в товщі води, на дні, в труднодоступних місцях або просто та риба, яка не влаштовує здобувача своїм розміром і виглядом. Ці риби хворіють і гинуть, не приносячи абсолютно ніякої користі ні браконьєрові, ні іншим риболовам. Багато риб живуть в достатньо невеликих річках, струмках і озерцях, в яких ефективність електролову різко підвищується, і факт їх тотального знищення в наявності.

Наслідки дії електролову на рибну популяцію примітивно можна описати так – одну рибу узяв, десять убив, двадцять покалічив, тисячі хворітимуть.
Порівняно з цим, лов сіткою – зразок порядності і дбайливого, дбайливого відношення до природи! До речі, за використання електоролова передбачена не адміністративна, а кримінальна відповідальність.

Рядові риболови любителі можуть достатньо лояльно відноситися до сіток і їх господарів, але до «електриків» відносяться різко негативно. Часто, це відношення виявляється в прямій агресії до браконьєрів, захоплених із знаряддям лову в руках. Відомі багато випадків нанесення тяжких побоїв та нанесення травм браконьєрам-електровудочникам. Тому наш сайт http://www.rybalymo.org.ua/ закликає до боротьби з електро-браконьєрами будь-якими способами, як законними так і незаконними.

Основа успіху риболова під час любительських рибалок і змагань полягає в своєчасному виявленні і викорінюванні «слабких ланок». Це торкається не тільки тактики, технічних навиків, підкормки, але і правильного оснащення. Так, правильно підібрана снасть дозволяє
маніпулювати оснащенням в процесі лову, а аналогічні
запасні оснащення врятують у разі непередбачених ситуацій.

Розглянемо снасть для слабкої або відсутньої течії з глибиною 2 – 3 м, де є невелика риба до 100 р.
В даному випадку найбільш робочими є поплавці від 1 до 3 г (в залежності від активності риби). Основна волосінь : 0,09 – 0,1 мм, повідці 0,07 мм. Для ловіння підлящиків краще підійде оснащення з повідком 0,08 мм. У разі дуже активного клювання плітки, можливий такий варіант оснащення: основна волосінь 0,12 мм і повідець 0,09 мм.

Застосування поплавців менше 1 г в багато в чому недоцільно, адже в більшості водоймищ лютує уклейка, і ваша насадка просто не встигне опуститися на дно.

Cнасть для водойм з слабкою течією

Буває на дворі погана погода, тоді приходиться сидіти вдома. А хочеться піти на рибалку.
Звичайно, вдома можна подивитись фільми про рибалку та почитати риболовні форуми.
Але можна пограти у віртуальні ігри про рибалку.

Хочу представити Вам забавну ігру, в якій потрібно ловити рибку. Для цього мишкою управляєте собачкою щоб спіймати рибку. При лівому кліку собачка підстрибує. Човен можна рухати вправо і вліво мишею. Бажаємо приємно провести час.

Здобування мотиля

Мотиль – це личинка комара-довгунця, яка представляє собою невеликий червоний черв’ячок завдовжки 10-12 мм, що мешкає в донному мулі ставків, озер, затонів річок. Живе він там близько року, а потім обертається в лялечку, спливає і перетворюється на комара.

Дрібний мотиль частіше використовується прикормки для риби, а великий – для насадки на гачок. Найчастіше мотиля використовують для ловіння взимку і весною.

Здобувають його, витягуючи з дна мул зігнутим черпаком, посадженим на жердину, або залізним відром з мотузком. Мул промивають в решеті; мотиля, що сплив, вибирають невеликим черпаком. Розміри отворів в решеті повинні бути такими, щоб мотиль не проходив крізь них.

Літом мотиля можна здобувати з берега або з човна, а взимку – з льоду. У останньому випадку роблять ополонку розміром близько 1 кв. м, щоб можна було повернути жердину в різні боки, а також вести промивку мула на місці. Йдучи, біля широкої лунки треба поставити попереджувальну віху.

Крупного і дрібного мотиля, змішаних разом, легко розсортувати. Роблять це у такий спосіб: у сито, занурене в чашку з водою, висипають мотиля; дрібний проходить незабаром наскрізь і опиняється в чашці, а великий залишається в ситі.

Мотиля можна здобувати і так. У мішок з крупної марлі покласти камінь і шматок риби або м’яса. Опустити мішок на мотузку на дно і вийняти через добу – мотиль забереться всередину мішка крізь отвори в марлі і при підйомі не встигне піти.

Зберігання мотиля

Найпростіший спосіб – це зберігання в проточній воді. Для цього мотиля висипають в невеликий дротяний каркас, обтягнутий дрібною латунною сіткою або в жерстяну банку з великими отворами, обтягнуту дрібною марлею (а краще непотрібною капроновою панчохою), і опускають у воду. З банки беруть тільки таку кількість насадки, яка потрібна для лову. Після рибалки залишок мотиля відразу ж перекладають назад в банку.

Зберігати мотиля можна також в змоченій і добре віджатій полотняній або шерстяній ганчірці, в яку його розсипають тонким шаром. Ганчірку складають і зберігають в прохолодному місці (на підлозі, біля вікна). Через два дні ганчірку треба сполоснути, добре віджати і покласти мотиля назад.

Інший спосіб – мотиля поміщають в коробку з дірочками в кришці. Потім беруть листя спитого чаю, але тільки такого який був недавно заварений, і, вичавивши їх гарненько, перемішують з мотилем. При цьому особливо спостерігають за тим, щоб черв’ячки не лежали купами разом, а по можливості окремо. Потім чай з черв’яками щодня струшують, щоб він не злежувався, а коли він почне покриватися цвіллю, підмішують до нього свіжого.

На морозі мотиль замерзає і гине, тому на зимовому лові коробці з мотилем слід тримати під верхнім одягом, а удома зберігати при температурі не нижче 0 градусів (краще всього близько 4 градусів тепла). На лові зручніше зберігати мотиля в невеликій дерев’яній коробці з верхньою кришкою, що відкидається.

Не можна складати в коробку вологого мотиля, тільки що вийнятого з води. Його слід розсипати спочатку тонким шаром на листі газетного паперу і лише через півгодини перекласти в коробку. Мотиль, що обсохнув, стає дуже рухомим, не злипається і не пріє.

Хочу порадити рибалкам цікаву онлайн-ігру, пов’язану з рибками. Гра не дозволить Вам нудьгувати, коли на дворі погана погода і Ви не пішли на рибалку.

“Приховані чудеса глибин” – це Барвиста логічна гра про пригоду в підводному світі. Вирішуйте головоломки, щоб допомогти русалці зняти закляття з її підводного палацу. Складайте черепашок в лінії по три, збирайте пазли і маджонги, а також шукайте предмети, заховані на морському дні. В цій грі розвійте чари, що обплутали підводний палац!

Так пробуємо і граємо:

В цьому відео-ролику показано незвичайні азіатські коропи, які вистрибують з води. Це так звані риби-терористи в США у штаті Еленойс, які досягають довжини до 2 метрів і ростуть до 40 кг. Ці риби все пожирають і є дуже агресивними. Також ці коропи нападають на людей, вистрибуючи з води на висоту до 3 метрів. Вже є потерпілі. Екологи бояться екологічної катастрофи.
Ловлять цих коропів на човні з допомогою електровудок та гарпуна. Дуже кумедне відео. Рекомендую переглянути, не пожалієте.