Archive for the ‘Річки’ Category

Робимо саморобний воблер

неділя, Червень 21st, 2009
Юрій Захаров

Юрій Захаров

Любителів саморобно щось зробити серед риболовів достатньо багато. Адже для більшості з нас рибалка – це ще і спосіб самовираження, самореалізації. Ти чогось досяг, щось зробив, зловив! Когось вистачає тільки на те, щоб зав’язати вузол на волосіні, але більшість же наполегливо прагне удосконалювати оснащення, покращувати блешні, відливати хитромудрі грузила і навіть виготовляти воблери.

Воблер – одна з найскладніших приманок, а лов на воблер – одна з найдинамічніших і захоплюючих. Не говорячи вже про те, що деколи воблер може виглядати як витвір мистецтва (у чому дуже досягли успіху японці). І багато хто навіть пускається в колекціонування. Але якщо людину тягне творити, то хай хоч у нього вся коробка забита японськими воблсрамі, він прагнутиме зробити щось своє. І своє, хай непоказне, але зроблене з любов’ю, іноді може ловити набагато краще “фірмового” штампованого красеня. А іноді в коробці може навіть просто не опинитися такого воблера, який підійшов би по своїх параметрах саме до тих умов, в яких ми найчастіше ловимо. І тоді одержаний досвід лову на “фірмові” моделі дозволяє створити модель з потрібною грою, завглибшки занурення, забарвленням і т.д.

Іноді навіть просто хочеться, як говорили за старих часів, зайнятися рукоділлям і щось зробити своїми руками, насолодитися запахом деревинної стружки. Спробуємо сконструювати і зробити саме свій воблер. Спершу хай це буде воблер форми кренк. Довжину візьмемо рівну 55 мм, як найбільш “улюблену” для кожного вида хижака. Нa воблер такої довжини охоче реагує і голавль, і судак, і окунь, і щука. Дня воблеров форми кренк такої довжини дуже часто беруть висоту тіла, рівну 19-20 мм, і ширину, рівну 16-17 мм. Такі пропорції дуже характерні для більшості уловистих моделей (фото 1). Всі вони трохи різні в деталях виготовлення і нюансах гри. От так і наш воблер буде ні на що не схожий. Але ловити він буде неодмінно.

Воблери Yo-zori, AISE, Shinamo

Воблери Yo-zori, AISE, Shinamo

(продовження…)

Дністер біля села Устечко

понеділок, Червень 15th, 2009
Дністер біля села Устечко

Дністер біля села Устечко

Фотографія р. Дністер була зроблена 14 червня 2009 року в селі Устечко. Особливість річки Дністер в цей період була та, що вода була відносно високою та мутною, тому що перед цим були дощі. Також це місце є об’єктом туризму і улюбленим місцем стоянки та початку сплаву на байдарках туристів та спортсменів. Хоч більшість любителів сплаву прибирають сміття за собою та іншими несвідомими людьми, все ж таки частина сміття залишається на берегах. Якщо придивитись уважніше до фотографії, то можна побачити пусту пластикову пляшку на березі.

Карта. Устечко

Карта. Устечко

Верещиця

четвер, Травень 28th, 2009
Верещиця в районі впадіння в Дністер

Верещиця в районі впадіння в Дністер

Верещиця — річка, яка протікає у Львівській області та є лівою притокою р. Дністер. Раніше ріка Верещиця була в повноводною і судноплавною. Річка є з повільною течією. По цій річці колись здійснювався зв’язок між басейнами Дністра та Вісли через Сян і Буг. Верещиця бере початок на Українському Розточчі (заповідник вище села Івано-Франково). Назва річки походить від вересу, який утворює суцільні зарості — верещатники. Середній похил річки  становить 37 см/км.

В долині річки Верещиця є багато рибних господарств та ставків різної величини і призначення.  Їх кількість перевищує сотню, а площа сягає 1600 га (2,2% від площі Городоцького району). Насамперед, це ставки ВАТ “Львівський обласний рибокомбінат” та Українського науково-дослідного інституту рибного господарства загальною площею водного дзеркала 1314,2 га. Тут розводять різні породи промислових риб. Також буває, що велика частина риб попадає в ріку, що має зацікавити рибалок.

Верещиця в районі Комарно (кафе на мосту)

Верещиця в районі Комарно (кафе на мосту)


На заболочених луках у долинах Верещиці та інших рік зустрічаються види хребетних, які формують водно-болотний комплекс фауни. На Верещиці раніше  були поширені такі види риб як підуст, марена, рибець, вирозуб, краснопірка, золотий карась, лин, короп. Хижі риби були представлені щукою, окунем і білизною. Проте, запаси риби істотно зменшилися внаслідок випрямлення русел рік, меліоративних робіт, забруднення. У першу чергу це стосується чисельності щуки, лина, краснопірки, бичка, в’юна, сома,  ляща, марени, головня, плітки.

Сом на Дністрі

середа, Травень 27th, 2009
Сом

Сом

Сом є мешканцем глибоких ямних ділянок річки.  Також сом є в озерах і ставках, але він все ж віддає перевагу річковим руслам. Йому властивий осілий спосіб життя, в одному місці він може бути по декілька років. Лише навесні, під час повені, сом виходить на дрібніші, залиті паводковими водами ділянки заплави. У уподобаному місті річки він мешкає все літо, на зиму залягає в глибші ями. Сом – мешканець глибоких ямних ділянок водоймища. Літні місця сома слід шукати в підмитих берегів, у вибоїнах, під корінням дерев, поблизу зруйнованих гребель і тому подібне. Тут він вважає за краще знаходитися весь день. Після заходу сонця сом виходить на полювання і продовжує її протягом ночі до світанку. Зі сходом сонця він повертається в уподобане місце. Перед заходом сонця, а також перед грозою сом може виходити з ями на перекати, що примикають до ям. Невеликі скупчення його спостерігаються лише в зимових ямах і в період розмноження, коли риби виходять з постійних місць свого перебування на мілководні ділянки водоймищ.

На р. Дністер сома можна половити біля сіл Колодруби (вниз по течії 3-4 км є ями до 6 м) , Стик, Устя. На р. Стрий  – від Жидачева до стика. Сом різних розмірів регулярно чіпляється на тяжкий джиг на ямі вище мосту через Дністер в Залісках (Жидачівський район Львівської обл.), і нижче біля нафтопроводу і залізничного мосту. Найкраща наживка для сома – виповзок та жаба. Виповзків треба пару штук на гачок ,або трійник. На один виповзок клюють бички, окуні з палець і т.д. Тому рибалки рекомендують 2-3 виповзків на гачок. При ловлі на жабу треба їй прив’язати, або ламати задні лапи. Без цього жаба обкрутиться поводком, або затягне під корч.
Ловляnm сома  вночі. Закидати снасть далеко не треба – вночі сом виходить на мілину на полювання. На Дністрі треба знайти місце де є глибина за 1,5 м і закидати снасть за течією 10-15м  і 3м від берега.

Снасть: спінінг,  основна лєска-0.35, поводок від 0.4-0.6. Ставлять поводок з 2 гачками на відстані 7-10 см  один від одного на одній прямій (без розгалуження). Виповзка насаджують так: на нижній гак  з голови, на верхній -хвости.

Дністер

четвер, Травень 21st, 2009

Дністер в районі села Тужанівці

Дністер в районі села Тужанівці


Дністер — найбільша ріка північних схилів Українських Карпат, яка протікає через південно-захід України. Загальна довжина ріки — 1362 км, на район Карпат припадає всього 350 км. Площа басейну Дністра — 72 100 км.кв., з них 22 тис. км. кв. знаходиться у Карпатах. Витікає Дністер з північно-західного схилу гори Розлуч (понад 900 м над р. м.), біля села Вовчого Турківського району Львівської області. На південь від витоку Дністра знаходиться верхів’я річки Сян, на схід — Стрию. Від свого витоку до міста Самбора річка Дністер тече в глибокій улоговині між стрімкими скелястими берегами. У Передкарпатті Дністер приймає багато приток і від міста Галича стає могутньою рікою, придатною для судноплавства. Хоть на сьогодні судноплавство нижче м. Галич є ускладненим в зв’язку зі зміною річки та її обмілінням.

Найважливішими карпатськими притоками Дністра є Бережниця, Свіча, Болохівка, Бистриця, Клодниця, Стрий з Опором, Сивка, Ломниця, Луква. Це багатоводні притоки. Швидкість течії у верхів’ї Дністра — 4 м/сек., нахил річища — від 100 до 20 м/км. Після виходу в передгір’я тече широкою, місцями заболоченою долиною. У Молдові Дністер перегороджений греблею Дубосарської ГЕС, вище якої знаходиться водосховище завдовжки 120 км. Рибохід на цій греблі обладнаний недостатньо, тому на нерест у верхів’я ріки потрапляє не вся риба. Дуже рідко добираються до верхів’я осетрові. Гідробіологічний режим Дністра сильно порушений господарською діяльністю людини. Тодішня заготівля лісу у верхів’ях (водозбірна площа) дуже змінила інтенсивність стоку річки.